Портфель з нульовою бетою

Anonim

Інвестиційний портфель з нульовою (нейтральної) бетою - це модель формування та управління пакетами цінних паперів (акцій, облігацій і похідних фінансових інструментів) з метою отримання прибутку незалежно від поточної ринкової кон'юнктури.

Рівень норми прибутку таких портфелів визначається середнім значенням безризикової ставки або загальною нормою позичкового відсотка.

Теоретичною основою для побудови безризикового портфеля служить загальна теорія ефективного портфеля Марковіца, методології САРМ і моделей Блека-Шоулза.

Характерна особливість - низька кореляційний зв'язок (бета = 0) із загальним ринком, внаслідок чого рівень прибутковості вкрай низький і порівняти зі значенням позичкового відсотка.

Такий принцип формування портфеля застосовується при розробці і практичному формуванні фондів великих інвестиційних корпорацій і іншими учасниками фінансового ринку, що використовують консервативні стратегії вкладення в ризикові активи.

Портфель з нейтральною бетою не користуватиметься інтересом інвесторів на ринку, де є тенденції до зростання котирувань. Це обумовлено тим, що такий портфель не має абсолютно ніякого впливу на ринок і, отже, буде програвати в прибутковості диверсифікованим ринковим портфелям.

Загальна методологія і принципи формування безризикового портфеля

У загальній методології побудови ринкового портфеля активів з нульовою бетою головним принципом є досягнення якомога меншою зв'язку його прибутковості із загальним ринком (або індексом фондового ринку) при різних ситуаціях. Для цього існує кілька основних принципів формування і управління:

  • метод повної диверсифікації (buy and hold strategy) - полягає в тому, що для формування інвестиційного портфеля підбираються ризикові активи (наприклад, акції) з негативною і позитивною бетою приблизно в рівному співвідношенні, з тим, щоб вона в підсумку була близькою до нуля. Як правило, для цього пакет створюється з акцій компаній різних секторів економіки з диференційованими економічними і технологічними циклами. Нульова кореляція з загальнийринковим портфелем або індексом досягається за рахунок того, що різноспрямовані рухи вартості акцій, включених в загальний пакет, компенсують один одного під впливом таких же коливань економічних умов, що в підсумку дає середню стійку позитивну прибутковість при низькому рівні ризику.
  • метод використання "коротких продажів" (short selling) - в своїй основі містить концепцію отримання нейтральної бети за рахунок "коротких позицій" за базовим інвестиційному активу. Іноді носить назву "хеджування на падаючому ринку (bear market)". Основний принцип полягає в тому, що для нівелювання негативних коливань вартості базового активу (акції, товарні позиції) застосовуються в якості інструментів хеджування (отримання нульової Бети) похідні фінансові інструменти (ф'ючерсні контракти, опціони - пут). У більшості випадків застосовується спеціальними інвестиційними фондами і компаніями (хедж-фонди) для отримання прибутковості по портфелю вище середньої без ризикової ставки, але при відсутності кореляції з ринковим індексом (бета = 0).
  • арбітражний безризиковий портфель - метод консолідації активів на різних фондових майданчиках (ринках), що мають різноспрямовану індексний динаміку. В силу об'єктивних економічних причин ринки різних країн (наприклад, розвинених) мають умови розміщення та обігу фінансових інструментів, значно відрізняються один від одного. Це, в свою чергу, дає можливість для інвесторів використовувати негативні кореляційні залежності для створення малоризикованих пулів з майже нульовою бетою. Основна область застосування - спекулятивні стратегії більшості фондів акцій країн з економікою, що розвивається (БРІКС, ETF фонди).

Основні особливості застосування

В силу своєї певної захисту від ринкових коливань інвестиційні стратегії, які передбачають використання активів для отримання гарантованих доходів при нейтральній беті, в основному широко застосовуються організаціями і компаніями, що працюють з великими фінансовими пакетами.

Головний ринковий сегмент, який використовує подібний підхід в інвестуванні, представлений страховими корпораціями, соціальними і пенсійними фондами, організаціями, що представляють гарантійні суверенні структури. Основна мета - домогтися постійного (невеликого) доходу на довгостроковому проміжку часу для послідовної реалізації своїх цілей незалежно від фінансової та політичної ситуації в віддаленій перспективі.