Коли подешевшають рублеві кредити

Anonim

З тих пір, як в грудні 2014 року Банк Росії різко підняв ключову ставку до 17%, на тлі кризи, що вибухнула валютної кризи, кредити в нашій країні стали одними з найдорожчих в Європі. При цьому банки не прагнуть скорочувати ставки кредитування економіки, незважаючи на те, що ЦБ за 2015 рік устиг знизити ключову ставку на 600 б. п. і зараз вона становить 11%. Пов'язано це з тим, що комерційні банки прагнуть повернути втрачену вигоду і перекласти на позичальників ті витрати, які вони понесли через обвал рубля, зростання інфляції і цілого ряду інших факторів. Однак з часом все більше стає зрозуміло, що зростання кредитних ставок - це далеко не той шлях, який дозволить відновити фінансовий стан приватних банків.

Зокрема, це пов'язано з тим, що ні населення, ні корпоративні позичальники не готові брати кредити за поточними ставками. Так, за останніми даними ЦБ, один тільки сегмент автокредитування в минулому році впав більш ніж на 40% (і це незважаючи на урядову програму підтримки автопрому на 20 млрд. Рублів), споживче кредитування скоротилося приблизно на 10%. Корпоративне кредитування також знизилося, але менш істотно - всього на 2-3%. При цьому найсильніше скорочується кредитування саме серед приватних банків, які не можуть собі дозволити роздувати кредитний портфель.

Одночасно з цим, погіршується також і як раніше виданих кредитів. Зокрема, обсяг простроченої заборгованості на кінець 2015 року склав більше 1. 5 трлн. рублів, що становить понад 2% від кредитного портфеля банківського сектора в цілому. Через це банки зазнають збитків, тому що змушені відкладати додаткові кошти в резерви, щоб відповідати нормативних вимог ЦБ. Таким чином, комерційні банки змушені шукати інші способи для виживання. Однак зробити це не так то просто в нинішніх умовах.

Щоб у приватних банків була можливість зниження кредитних ставок і модель кредитування змінилася з дорого на масове, необхідне дотримання відразу декількох факторів. По-перше, інфляція та інфляційні очікування повинні бути стабільно низькими - не більше 6% в рік. Це дозволить знизити тиск на капітал банків з боку макроекономічного фактора, а відповідно і вартісну амортизацію активів і капіталу.

По-друге, фондування банківського сектора повинно бути більш дешевим і доступним. Зараз фактична ставка кредитування комерційних банків (за винятком найбільших) становить 12-14%, при тому доступна вона далеко не кожному банку. В таких умовах, щоб підтримувати хоча б мінімальну рентабельність, приватні банки змушені давати кредити мінімум по 25%, так як у вартість кредиту закладається крім інфляції в 13% ще й вартість фондування.

По-третє, ліквідність на фінансовому ринку повинна бути значно більше і вона повинна бути доступна навіть для середніх банків. Це дозволить знизити залежність банківського сектора в плані фондування від вкладників, що в свою чергу збільшить стабільність фінансової системи. Однак зараз дефіцит ліквідності у банків становить до 15% від обсягу активів - це близько 8-10 трлн. рублів. При такому розмірі дефіциту немає нічого дивного, що кредитування економіки скорочується вже четвертий рік поспіль, а ті кредити, які все ж видаються, стоять непомірно дорого для позичальників. Якщо вимірювати загальний розмір ліквідності в економіці, то згідно агрегату М2 він становить менше 45% від ВВП. Для порівняння - аналогічний показник навіть серед країн, що розвиваються становить в середньому 50-75%. При цьому потрібно враховувати, що зростання рублевої ліквідності в економіці також збільшує і ризики інфляції. Виходить замкнуте коло - чим більше грошей в економіці, тим швидше вони знецінюються, а відповідно тим вищими повинні бути кредитні ставки для покриття амортизації від макроекономічного фактора.

Нарешті, по-четверте - Банк Росії повинен дозволити приватним банкам активніше кредитувати економіку в усіх основних сегментах. Чим більше кредитів буде видано, тим дешевшими вони будуть. На сьогоднішній день, для отримання кредиту, скажімо, на 500 тис. рублів позичальникові необхідно зібрати значний пакет документів, підтвердити свою платоспроможність хоча б одним офіційним способом, а також розглянути і підписати купу документів при оформленні кредитного договору. Зрозуміло, що при таких жорстких умовах ніякого розвитку в кредитуванні очікувати не доводиться. Однак це також палиця з двома, і навіть про трьох кінцях. З одного боку, послаблення для позичальників дійсно дозволять підвищити попит на кредити і збільшити кредитний портфель банківського сектора, але з іншого боку, зростання кредитування (особливо видачі незабезпечених споживчих кредитів) може привести до зростання інфляційних ризиків, а також погіршити якість кредитного портфеля. І в тому і в іншому випадку банки будуть змушені зазнавати збитків і нести додаткові витрати.

Висновок можна зробити невтішний - найближчим часом дешевих кредитів в Росії не буде. Поки що жодного критерію, за яким банки мали б можливість знижувати ставку кредиту немає. Незважаючи на те, що інфляція в останній місяць значно знизилася, вона як і раніше перевищує 10% річних і є ризики, що за підсумками року зростання споживчих цін буде вище цього рівня. Крім того, останні коментарі ЦБ ясно дають зрозуміти - економічна ситуація змінилася, більш актуально знову стало таргетування інфляції.