iew Widget BEGIN ->
"tradingview_f66e1-wrapper">
Вітаю всіх читачів мого блогу! І знову настав час поговорити про нафту. У минулу п'ятницю стався черговий обвал - нафту впала ще на 4. 5% і досягла 38.30 доларів за барель Brent - так дешево "чорне золото" не варто навіть у світову економічну кризу грудня 2008 року. По суті, зараз нафта коштує на мінімумі з 2004 року. У чому ж справа, чому відбувається таке падіння котирувань і чи довго чекати відновлення? Я постарався з'ясувати всі фактори тиску на ринок, а також зробив невеликий аналіз світового енергетичного сектора в цілому.
Я б хотів почати з кінця того, що я перерахував. За даними Міжнародного Енергетичного Агентства, в 2013 році (більш свіжих даних я не знайшов) в структурі світового енергетичного балансу частка нафти, незважаючи на всі прагнення західних країн по розвитку зеленої енергії і зниження залежності від імпортованих вуглеводнів, перевищувала 31%, частка газу становить понад ніж 21%. При цьому, з 1971 року ці пропорції становили відповідно 44% і 16%. Що примітно: частка безпосередньо нафти в світовій енергетиці значно знизилася, в той час як частка газу і вугілля суттєво зросла (за останнім продукту показник виріс з 26% до 29%). Після аварії на АЕС Фукусіма в Японії різко знизився попит на атомну енергію - зокрема, в Німеччині майже відразу після цієї аварії заявили про намір повністю відмовитися від атомної енергетики до 2022 року. При цьому частка альтернативних поновлюваних джерел енергії (вітряної, сонячної та ін.) Як і раніше не перевищує і 3%. Таким чином, роль традиційних джерел енергії (і в першу чергу нафти - як найбільш чистою і простий у використанні) як і раніше вкрай висока.
Більш того, у світовій нафтовій промисловості є дуже багато суміжних безпосередній нафтовидобутку галузей: нафтохімія, нафтопереробка, бурова і геологорозвідувальна діяльність, нефтесерсвісная галузь, нафтотрейдинг, реалізації нафтопродуктів (бензину, мазуту і т. д.) і багато інших. І в результаті рекордно низьких нафтових цін страждають також і всі перераховані галузі, що позначається на світовій економіці в цілому.Так, світовий ринок нафтосервісних послуг станом на 2014 рік склав майже 150 млрд. Доларів (до речі, частка Росії на цьому ринку одна з найбільш великих - 17%), а обсяг ринку нафтопродуктів досягає 700 млрд. Доларів. У загальному і цілому, за моїми власними оцінками, на 2014 рік загальний обсяг нафтової і суміжних з нею галузей склала в доларовому вираженні понад 5 трлн. - це майже 10% від глобального ВВП. По суті, це навіть більше, ніж поточний ВВП Японії. У 2015 році ця цифра різко скоротиться - приблизно до 2.5 трлн. доларів (якщо враховувати майже 60% -е скорочення виручки нафтовидобувної галузі).
До речі, з приводу ролі нафти в світі і конкретно в нашій країні. Почну з Росії - на мій погляд, роль нафтогазового сектора в російській економіці і навіть в бюджетній сфері значно перебільшена. Вже не раз і не два я писав аналітику на цю тему, не полінувався я і в цей раз - за даними на 2014 рік, частка поставок сирої нафти і газу (в т. ч. і СПГ) в структурі експорту склала трохи більше 43%, а вже в січні-жовтні 2015 року цю цифру скоротилася до менш ніж 40%. У грошовому вираженні, на експорті безпосередньо нафти і газу Росія в цьому році заробила поки лише 116 млрд.доларів - це менше 10% ВВП.
Для порівняння - в цілому за 2014 рік ця цифра сягала 214 млрд. Доларів, що склало близько 11. 25% ВВП. Таким чином, очевидно, що частка нафтогазового сектора в економіці Росії знижується. При цьому активно зростає експорт продовольства і машинобудівної продукції - знову ж за січень-жовтень поточного року по цих групах товарів експорт склав понад 19 млрд. Доларів (майже 7% від загальної структури експорту) і майже 13 млрд. Доларів (близько 4.5%) відповідно.
Відносно висока залежність ще залишається в бюджетній сфері, однак це знову ж як подивитися. Так, в структурі федерального бюджету, частка нафтогазових доходів дійсно становить за проектом закону майже 45% (що правда значно нижче 52%, що спостерігаються в 2014 році). Однак якщо оцінювати нафтогазові доходи в структурі консолідованого бюджету (а це крім федерального також бюджети регіонів, різних відомств і позабюджетних фондів - АСВ, Фонду розвитку промисловості, Фонду підтримки автопрому і т. д.), то нафтогазові доходи за січень-жовтень поточного року склали менше 23% - менше 5 трлн.рублів. В цілому ж консолідований бюджет за січень-жовтень по доходах перевищила 21.9 трлн. рублів, при обсязі ВВП майже 60 трлн. рублів. Для порівняння - частка нафти і газу в структурі експорту, наприклад, Кувейту в 2014 році склав близько 95%, а в структурі економіки в цілому близько 50%.
Тепер давайте поміркуємо на тему - що буде, якщо нафта впаде нижче 35. 0 доларів. Ну, тут, правда, я б уточнив - нафту марки WTI вже обвалилася нижче 37.0 доларів і в моменті падіння досягало 35.60 доларів, так що фактично і ця позначка вже поступово проходить. Однак наслідки цього для світової економіки будуть аж ніяк нерайдужні. Для початку - на сьогоднішній день, частка класичної легкої нафти в загальній світовому видобутку не перевищує і 60%. Її поточна собівартість дійсно дозволяє зберігати видобуток і навіть нарощувати її при нинішніх цінах. Так, для видобутку кожного бареля "чорного золота" Саудівська Аравія витрачає не більше 4 доларів, Іран - близько 5 доларів. Але в таких країнах, як Канада собівартість видобутку досягає 16 доларів (бітумна нафту), так і на нових родовищах знову ж в Росії собівартість становить ті ж 16 доларів (на існуючих родовищах у Західному Сибіру поки не перевищує 6 доларів).Але ж є ж ще витрати на логістику, транспортування, зберігання, страхування, реалізацію кінцевого споживача. У підсумку виходить, що найбільш оптимальною ціною, яка б зберігала хоча б нульову рентабельність видобувних проектів, навіть для легкої близькосхідної нафти становить 24 долари. В результаті, до 40% всієї нафти на сьогоднішній день є нерентабельною, а значить - знаходиться в зоні ризику скорочення. В кінцевому підсумку це може призвести до світової енергетичної кризи, яка буде невигідний ні споживачам, ні виробникам.
Крім того, є цілий ряд країн, економіка яких значною мірою залежить від цін на нафту. У тій же Саудівській Аравії для рівноважного бюджету необхідна ціна в 109 доларів за барель - це в 3 рази вище нинішніх котирувань. Для Венесуели і зовсім необхідна вартість досягає 120 доларів. У підсумку, одні тільки країни ОПЕК у порівнянні з 2014 роком позбудуться понад 800 млрд. Доларів експортних доходів, а це близько 1. 3% глобального ВВП. Рано чи пізно це призведе до того, що все нафтовидобувні країни (і в першу чергу - ОПЕК) будуть змушені девальвувати свої національні валюти і різко скоротити імпорт товарів і послуг, особливо із західних країн.В результаті, постраждають також і країни Заходу (як не дивно), які начебто, навпаки, повинні були заощадити не дешевої енергії.
Резюмуючи, хотів би зробити кілька висновків. Перше - я переконаний, що нинішні ціни на нафту не є обґрунтованими жодним чином. З урахуванням всіх негативних факторів (в тому числі і найбільш головного - профіциту пропозиції на світовому ринку) вартість бареля все одно повинна бути вище поточної, щоб хоча б забезпечити нульову рентабельність світового нафтовидобутку. Друге - ціни досі падають через тиск спекулянтів, а зовсім не через фундаментальних факторів або демпінгу ОПЕК. Тому, на мій погляд, поточний спадний тренд по нафті не є довгостроковим і в гіршому випадку в лютому 2016 року можна буде побачити розворот тенденції. І, нарешті, третє - якщо ціна не підніметься хоча б вище 50 доларів за барель протягом 2016 року, то світовий нафтовидобуток може скоротитися протягом найближчих 5-6 кварталів на 10-15%, що загрожує дефіцитом нафти близько 7 млн. Барелів на добу. Тому я очікую, що, врешті-решт, ціни піднімуться, а оптимальним коридором для всіх учасників нафтового ринку на сьогоднішній день є 50-60 доларів за барель.
