Резерв статутний

Anonim

Резерв статутний - спеціально створений резервний фонд акціонерного товариства, наявність і розмір якого прописується в статуті. Це кошти, які використовуються для покриття поточних витрат компанії при виникненні ризикових ситуацій.

Резерв статутний: цілі створення, розмір, формування

Мета створення статутного резерву - захист інтересів кредиторів (власників цінних паперів) і самих власників компанії. За рахунок коштів даного фонду компанія може оперативно покривати виникли збитки. Якщо підприємство має організаційну форму АТ, то наявні кошти можуть спрямовуватися для викупу цінних паперів і покриття зобов'язань за облігаціями (якщо інші засоби відсутні).

При вилученні коштів зі статутного резерву для вирішення зазначених вище завдань, відрахування в нього виробляються з доходів, отриманих до скоєння податкових платежів. Як наслідок, АТ може розраховувати на пільги, адже відрахування в статутний резерв не обкладаються податком на дохід. Виділення коштів для вирішення інших завдань обмежена. Прийняття рішення щодо використання грошей можуть приймати лише члени наглядової ради або директора АТ.

Розмір статутного резерву залежить від форми управління компанії:

- для АТ величина фонду повинна встановлюватися статутом. При цьому мінімальний розмір обмежений 5% від загального обсягу КК;

- для ТОВ, а також кооперативів, товариств на вірі і повних ТОВ мати статутний резерв не обов'язково. Але якщо така позиція передбачена в статуті, то створення спеціального фонду дозволено. На відміну від АТ обмежень по порядку і розміру накопичень немає;

- АТ або ТОВ не мають права розподіляти чистий дохід (виплачувати дивіденди), якщо на момент прийняття відповідного рішення ціни чистих активів підприємства була менше розміру СК або статутного резерву або ж стане нижче допустимого рівня в разі прийняття рішення.

Статутний резерв не має на увазі обов'язкової присутності готівки на рахунку. Так, в ряді випадків гроші повинні представлятися у вигляді неліквідних коштів, тобто активів, які складно перетворити в реальні гроші або ж це займе багато часу. Але така ситуація небезпечна, адже при необхідності кошти з резервного фонду буде складно реалізувати.

Формування статутного резерву здійснюється з урахуванням наступних правил:

- накопичення здійснюється за рахунок відрахувань з чистого доходу до моменту, поки не буде досягнутий необхідний статутом АТ розмір;

- джерело відрахувань - чистий прибуток акціонерного товариства;

- обсяг відрахувань, які проводяться один раз на рік, прописується в статуті, але не може бути менше 5% від чистого доходу. Виплати припиняються лише після того, як необхідна сума буде накопичена;

- формування статутного резерву - зобов'язання для АТ і право для ТОВ. В обох випадках особливості формування резерву і його величина прописується власниками в статуті (ФЗ №14, стаття 30);

- власники компанії мають право на збільшення розміру статутного резерву вище значення, яке встановлено в статуті. Це допускається навіть в тих випадках, коли величина фонду не досягла п'яти відсотків від розміру СК. Для прийняття такого рішення збираються акціонери, і приймається рішення про підвищення обсягу статутного резерву і обсягу відрахувань. За фактом результатів зборів коригується статуту товариства;

- величина статутного резерву і розмір статутного капіталу мають тісний взаємозв'язок. За законодавством розмір перевищення статутного капіталу не повинен бути більше різниці між обсягом чистих активів, а також сумою статутного та резервного капіталу АТ. Отже, при зниженні або підвищенні величини статутного капіталу повинен підвищуватися і рівень статутного резерву;

- застосування та формування фондів, які наповнюються за рахунок чистого прибутку (в тому числі статутного резерву) прописується в формі №3 - Звіті про зміни КК.

Резерв статутний: використання і облік

Використання статутного резерву здійснюється з урахуванням таких вимог

- гроші з фонду можуть направлятися лише для виконання зобов'язань за борговими паперами, покриття збитків компанії і викупу випущених раніше акцій;

- використання коштів статутного резерву може здійснюватися за відсутності інших грошей у АТ;

- при наявності збитку за підсумками року на його покриття може направлятися весь обсяг статутного резерву або його частка;

- гроші статутного резерву - частка статутного капіталу товариства разом з нерозподіленим доходом;

- використання резерву має жорсткі обмеження, тому в процесі прийняття рішення про розмір фонду варто пам'ятати про можливість витрачання коштів тільки на згадані вище потреби.

Одна з головних завдань - правильне відображення коштів статутного резерву в бухгалтерському обліку компанії. Для цих цілей передбачена ціла стаття - "Резервний фонд". У ній можуть прописуватися будь-яких заходів залишків як резервного, так і інших фондів АТ - резервів, що формуються під знецінення інвестицій, під зниження вартості матцінностей, під покриття сумнівних боргів і так далі.

Після внесення коригувань в розмір статутного резерву відповідні записи повинні бути зроблені в статуті АТ, а факт використання коштів прописується в спеціальному звіті про зміни в розмірі капіталу. Якщо за рішенням власників акцій відбувається ліквідація компанії, то статутний резерв приєднується до частки нерозподіленого доходу.