Саудівська Аравія шукає дружби з Росією

Anonim

У 2015 році, несподівано для багатьох, почалося зближення Росії з Саудівською Аравією, причому за ініціативою останньої. Сказати, що відносини між країнами напружені - нічого не сказати. Обидві країни є найбільшими світовими нафтодобувачами і по суті є конкурентами на світовому ринку. Більш того - у країн є багато протиріч в сфері геополітики. Зокрема, Москві вкрай не подобаються дії саудитів в Ємені, а в свою чергу Ер-Ріяд сильно роздратований дружбою Росії з Іраном. Але як же так вийшло, що ці дві, можна сказати, діаметрально протилежні країни раптом пішли на зближення?

Відносини між Росією і Саудівською Аравією, на сьогоднішній день, будуються виключно на прагматичному принципі. Тобто можна сказати, що ці дві країни щось на зразок заклятих друзів. Обсяг торговельно-економічних відносин з Ер-Ріяд порівняно невеликий - за 2014 рік загальний товарообіг не перевищив 1.15 млрд. Доларів. При цьому, в торгових відносинах спостерігається сильний перекіс в сторону Москви - російський експорт в перевищує імпорт з Саудівської Аравії майже в 3 раз (в січні-серпні 2015 року загальний торговельний оборот склав 710 млн. Доларів, з яких експорт з Росії становив приблизно 500 млн. доларів). В цілому ж, обсяг російських товарів в структурі саудівського імпорту не перевищує і 1%, а частка експорту на саудівські ринки для російської економіки становить і зовсім менше 0.4%.

Однак, в середини 2015 року Ер-Ріяд, несподівано для всіх, прийняв рішення вивести відносини з Росією на більш високий рівень. Зокрема, Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в російську економіку 10 млрд. Доларів - сума дуже значна, враховуючи як консервативно і обережно саудівці витрачають накопичені резерви. Засоби, головним чином, повинні піти на фінансування інфраструктурних проектів та ряд великих виробничих об'єктів. Ці гроші покликані збільшити торговий оборот з Росією і сприяти залученню російських технологій для диверсифікації саудівської економіки.

Одночасно з цим, між країнами є цілий ряд гострих і вкрай неприємних моментів. Саудівська Аравія і Росія є найбільшими світовими нафтодобувачами - обидві країни добувають майже 11 млн. Барелів нафти на добу, що становить приблизно 22% світового нафтовидобутку. При цьому, якщо Ер-Ріяд входить в ОПЕК, то Москва на світовому ринку нафти - вільний гравець. І якщо з країнами членами нафтового картелю у разі чого домовитися про регулювання цін або рівня видобутку для саудитів не складе особливих труднощів, то з Росією про подібні можливості говорити не доводиться.

Як це не дивно звучить, але чисто в економічному сенсі ці країни - суперники по експорту ключового товару (нафти). Більш того, розв'язана саудитам в кінці 2014 року цінова війна на світовому ринку "чорного золота" була спрямована, в тому числі, також і проти Росії. При цьому, Ер-Ріяд є ключовим союзником США на Близькому Сході і найбільшим в світі покупцем американської зброї. У свою чергу, у Москви відносини з Вашингтоном не самі доброзичливі, що лише посилює суперечливість у відносинах Росії і Саудівської Аравії. Виходячи з перерахованого вище виходить, що ці відносини для Ер-Ріяда будуються виключно на прагматичній основі.

Саудівці хочуть своїми діями хочуть домогтися скорочення частки Росії на світовому ринку нафти. Адже російська економіка в порівнянні з саудівської є набагато більш диверсифікованої і за структурою більш розвиненою. Таким чином, застосовуючи практику батога і пряника, Ер-Ріяд хоче підштовхнути російське керівництво до того, щоб відмовитися від пріоритету розвитку нафтогазового сектора в економіці. Це дозволить в середньо-і довгостроковій перспективі позбутися одного з головних конкурентів на життєво-важливе для саудівської економіки ринку.

Говорячи простіше, відносини між двома країнами будуються за принципом - тільки бізнес і нічого особистого. Тобто однозначно не можна очікувати якогось стратегічного партнерства або якогось військово-політичного альянсу. Однак з економічної точки зору Росія представляє для Саудівської Аравії вкрай великий інтерес, так як інвестиції в російські проекти здатні принести дуже високу прибутковість, а з огляду на обвалу світових цін на нафту (яка, до речі, викликана в основному діями самих саудитів) саудівському керівництву доводиться шукати способи збільшити оборотність накопичених валютних резервів, щоб хоча б частково нівелювати випадають доходи від експорту "чорного золота". Так, наприклад, вкладення в російське сільське господарство здатні принести прибутковість до 20% річних, що не здатний забезпечити навіть високотехнологічного сектора в США.

У підсумку можна зробити висновок, що відносини Росії і Саудівської Аравії будуються виключно на економічних інтересах, там існує дуже багато ризиків і невизначеності. Зважаючи на значні протиріч в геополітичній сфері, а також конфлікту інтересів на нафтовому ринку, навряд чи можна очікувати збереження позитивних відносин в довгостроковій перспективі. Однак, в найближчі кілька років можна все-таки очікувати, що торгово-економічної співпраця Москви і Ер-Ріяда буде розвиватися по висхідній і цілком ймовірно, що вже до 2020 року товарообіг між країнами досягне 10 млрд. Доларів.