Нафта. Що далі?

Спонсор цієї статі - сайт Richinvest.biz - торгуйте бінарніми опціонами з максимальним прибутком!

Останнім часом тема нафти, не тільки на сайті UT Magazine, стала досить популярною. Це не дивно, падіння ціни на основний енергоносій і джерело валюти для економіки Російської Федерації в два рази не може не викликати інтерес. Падінні зі 100 до 48 доларів було закінчено буквально днями, коли ціни на нафту почали показувати різке зростання. Яких тільки доводів ми не почули з цього приводу, все не перерахуєш: від "намацування" дна, до таємної угоди з саудитам, які і почали історію.
Якщо подивитися на графік, то можна побачити небажання ринку підняти ціну вище 58 доларів за барель і чисто візуально нинішню сітуаціію можна зобразити саме так:

Думки в даній ситуації дуже неоднозначні і діаметрально протилежні, як і суперечки про те, кому вигідно нинішній стан на нафтовому ринку. Не секрет, що більшу вигоду отримують ті країни, економіки засновані на імпорті енергоносіїв: країни евпропейского Союзу і США (в деякій мірі), а країни-експортери енергоносіїв (члени ОПЕК) зазнають величезних збитків, тому що у всіх них бюджет формується відповідно до певною ціною на нафту, і її зниження на увазі зростання збитків і збільшення бюджетного дефіциту.

Так, на думку директора МВФ Крітініа Лагард, 25% зниження цін на нафту дає в середньому 0, 8% зростання світової економіки. У Франції мова йде про 0, 2% з урахуванням високого рівня оподаткування нафтопродуктів, а в США, де податки на паливо значно менше, ціна галона (3,7 літра) бензину на заправках помітно пішла вниз: з 3,7 долара в червні до 2,7 долара зараз. У річному обчисленні це буде означати скорочення витрат американських сімей на 75 мільярдів доларів.

Головним ініціатором зниження нафтових цін можна назвати Саудівську Аравію, де відмовилися скорочувати обсяги видобутку нафти, що і призвело до ще більшого її падіння. Це можна пояснити двома факторами:

1. Бажанням саудитів видавити основних конкурентів з ринку: Росія, Іран, Венесуела, тому що бюджети цих країн найбільше могли постраждати від падіння цін. Причому такий тиск можна назвати не тільки економіечскім, а й політичним, через розбіжності в політичному світогляді цих країн.

2. Незворотність сланцевої революції в США. Хоча, на даний момент, більшість виробників сланцевої нафти мають збитки, що підтвердило скорочення кількості нафтових установок в США, ніхто відмовлятися від ідеї сланцевої революції не збирається. За 10-річний період з 2005 по 2015 роки, США збільшили виробництво нафти всередині країни в два рази до 9 мільйонів барелів на день (темпи видобутку виявилися найвищими за останні 30 років), що обіцяє, надалі, обійти самих саудитів і вийти на перше місце стра-експортерів енергоносіїв.

У цій ситуації саудівцям простіше розорити сланцевих видобувачів і виграти деякий час і ще зайняти чужі місця, тому що збільшення збитків для сланцевіков лише підстьобне пошуки рішень для зниження собівартості видобутку нафти.
Однак повернемося до сегодняшего стану справ. Нещодавно були опубліковані прогнози ціни на нафту від багатьох великих банків, де спостерігається згоду, що ціна залишиться в діапазоні 55-60 доларів за барель. При таких цінах на нафту Саудівська Аравія може відчувати себе досить комфортно, а інші країни ОПЕК, де точка беззбитковості бюджетів знаходиться помітно вище, компенсують вибуття грошових потоків зростанням поставок нафти.

Багато хто пов'язує підвищення цін на нафту скорочення обсягів нафтовидобутку в США, пов'язане з різким зниженням рентабельності. Банкрутства деяких сланцевих компаній, і зниження кількості бурових установок в США до мінімального рівня в 1223 за останні три роки натякають на можливе вирівнювання балансу попиту і пропозиції на ринку. Так само очікується скорочення запасів нафти в США майже на 5 млн барелів, що може посилити рух биків. Масла у вогонь підлили і самі саудівці, коли американська газета New York Times, заявила про давні переговорах саудитів з представниками Росії, метою яких була згода Росії відмовитися від допомоги Б. Асаду в Сирії, а натомість вони пропонували відновлення нафтових цін. Офіційного підтвердження ця інформація не отримала, але ця новина теж дала привід бикам продовжувати зростання.

Міжнародне енергетичне агентство переглянуло у бік пониження свій прогноз по країнам, що не входять ОПЕК. Очікується, що ці країни будуть добувати на 350 тис. Барелів на добу менше, ніж передбачалося раніше. Цього навряд чи буде достатньо, щоб стабілізувати ціни, але це тільки перший дзвіночок, і в найближчі місяці ми побачимо подальший спад видобутку, який і може привести до деякого підвищення цін. Причому скорочення можливо не тільки у дрібних виробників.

Незважаючи на те, що в грудні видобуток країн ОПЕК скоротилася на 122 тисячі барелів на день (до 30, 239 млн барелів на добу), вона все ще залишається вище заявленої ними квоти в 30 млн барелів через відновлення видобутку Лівією та Іраком. Чекати її зниження в нинішній ситуації необґрунтовано.

Ще варто згадати про технічний прогрес, тому що людство переживає новий виток науково-технічної революції. Повсюдна комп'ютеризація, ухил в бік скорочення витрат і екологічності і все більше впровадження екологічно-чистого енергетики і транспорту можуть привести до зниження попиту на традиційні енергоносії.

"На нафтовому ринку йде велика гра, і програє той, хто моргне першим. ОПЕК десятиліттями визначала напрямок ринку всередині картелю, але очевидно, що такої ситуації прийшов кінець" - вважає головний стратег CMC Markets Майкл Маккарті.