Ринковий стандарт - один з принципів існуючої валютної системи, суть якої у відмові від чільну роль золота і від розміну національної валюти на дорогоцінний метал. Ринковий стандарт був введений в 1978 році разом з ратифікацією Ямайської угоди.
Ринковий стандарт: сутність, цілі, особливості
У ринковому стандарті відсутнє таке поняття, як офіційна ціна золота. Як наслідок, стали неактуальними золоті паритети грошей різних країн світу. Центральні банки отримали дозвіл купувати і продавати дорогоцінний метал за ринковою ціною. При цьому планувалося, що місце золота займе СДР. На практиці ж введення спеціальних прав запозичення не сильно змінило принципи регулювання валютних відносин і практично не вплинуло на роль резервних валют і золотих резервів.
У ринковому стандарті основна резервна валюта - долар США, положення якого так і не закріплено ні в одній зі статей.
Принципи функціонування ринкового стандарту були встановлені в 1978 році, разом з ратифікацією Ямайської угоди. До основних принципів можна віднести:
- скасування офіційної вартості золота, а також припинення обміну внутрішніх валют різних країн на дорогоцінний метал. Ринок золота перейшов з розряду основного в категорію товарного. Ця зміна стало основою переходу до ринкового стандарту. При цьому "золотий паритет" був скасований для всіх операцій (як в межах національних ринків, так і на міжнародній арені);
- надання різним країнам права вибирати будь-який з існуючих режимів визначення курсу національної валюти, а саме плаваючий, змішаний або фіксований. В останньому випадку прив'язка курсу валюти здійснюється до змінним паритету, СДР, або до якоїсь конкретної валюті;
- введення нової валюти для розрахунків, що здійснюються між країнами. Її назва - SDR (спеціальні права запозичення, СДР). Передбачалося, що розрахункова одиниця стане основною при здійсненні безготівкових розрахунків між країнами. Сама СДР є не грошову форму, а має вигляд записів на спецрахунках. Договір про створення СДР був оформлений і підписаний в 1967 році, а перші зміни статутний частини МВФ було закріплено влітку 1969 роки;
- розширення можливостей щодо грошової політики, що проводиться різними ЦБ країн. При цьому центральні банки взяли на себе зобов'язання не чинити тиску і не втручатися в діяльність валютних ринків для утримання фіксованого паритету валюти.
Перехід до ринкового стандарту і гнучким курсам валют переслідував три цілі:
- вирівняти рівні інфляції в різних країнах;
- привести до єдиних параметрах розміри платіжних балансів;
- розширити можливості країн і спростити процес проведення незалежної фінансової політики кожним окремо взятим банківською установою.
Ринковий стандарт: механізм дії, наслідки переходу
Механізм дії ринкового стандарту можна уявити простою схемою. Країни, які є членами МВФ, отримують певну частину спеціальних прав запозичення з урахуванням частки капіталу в фонді. СДР відіграють роль розрахункових одиниць, які при певних обставинах, можна перетворювати на національні гроші. Питома вартість валют визначається з урахуванням питомої ваги грошової одиниці в міжнародних платежах і торгівлі в цілому.
З урахуванням ринкового стандарту держава отримує право вибору будь-якого з курсів національних грошей - плаваючого (з можливістю зміни), фіксованого або змішаного. Фіксований курс має кілька видів
- прив'язка до певної грошової одиниці. В даному випадку національна валюта змінюється разом з курсом валюти, до якої вироблено прив'язування. Як правило, грошові одиниці можуть прив'язуватися по відношенню до європейського екю і американського долара;
- прив'язка до спеціальних прав запозичення;
- розрахунок з урахуванням "кошика" валютних курсів, тобто до штучно сформованим комбінаціями грошових одиниць. У таку корзину включаються валюти головних торгових партнерів держави;
- розрахунок курсової ціни з урахуванням змінного паритету. В даному випадку встановлюється тверда курсова вартість по відношенню до базисної валюті. При цьому зв'язок між курсом базової і національної валюти не є автоматичною. Тут проводиться розрахунок за спеціальною формою і з урахуванням відмінностей в деяких параметрах.
Наслідки введення ринкового стандарту:
- американський долар так і продовжив виконувати свою функцію резервної валюти;
- старання щодо зниження темпів інфляції відносно багатьох країн не увінчалися успіхом;
- пішов у минуле золотий стандарт, а саме золото було витіснене з міжнародних відносин;
- збільшилася швидкість руху капіталів, і покращився інвестиційний клімат;
- валютний курс став одним з предметів розбіжностей у взаєминах між різними державами.
