Межа зовнішнього фінансування

Anonim

Сучасне підприємство, не може ефективно працювати без додаткових джерел фінансування. Виходячи з цього, всі вони працюють над тим, щоб знайти оптимальні шляхи розвитку діяльності або більш продуктивні джерела залучення коштів. Ланцюжок взаємозв'язку досить проста: головна мета підприємства - збільшення прибутку, зростання якої неможливий без запуску в роботу відповідних бізнес-процесів, що, у свою чергу, вимагає залучення коштів - додаткових фінансових ресурсів.

Перш за все, позикові ресурси підприємства використовують, щоб покрити свою потребу в основних або оборотних фондах, наприклад, якщо необхідно провести реконструкцію або технічне переоснащення підприємства. Іноді необхідність в позикових коштах виникає через незалежні від підприємства причин: виникнення надзвичайних обставин, необов'язковість постійних партнерів та інше.

Фінансування як процес

На підприємстві процес фінансування являє собою сукупність тактики і стратегії по залученню короткострокових і довгострокових коштів. У процесі фінансування завжди вирішуються такі питання:

  • які поточні потреби підприємства в додатковому фінансуванні;
  • як змінитися діяльність підприємства після залучення необхідних коштів;
  • скільки потрібно інвестувати, щоб досягти вирішення поставлених завдань.

Короткострокове фінансування найчастіше йде на вирішення таких завдань, як поповнення оборотного капіталу. Ресурсом для такого фінансування виступають короткострокові позики або засоби внутрішнього фінансування.

Найчастіше довгострокове фінансування йде на вирішення глобальних проблем, таких як: закупівлі інноваційного обладнання, створення мережі дистриб'юторів, удосконалення продукції або розробка нової марки товару.

Зовнішнє фінансування і його джерела

До джерел зовнішнього фінансування відносяться: фінансові кошти держави, грошові ресурси нефінансових корпорацій і фінансово-кредитних організацій, кошти засновників.

Іноді для підприємства більш привабливим стає саме зовнішнє фінансування, так як воно дає можливість фінансової незалежності.

З явних переваг фінансування зовнішнього можна виділити наступне:

  • виплати за залученими ресурсами не мають безумовного характеру;
  • ресурси залучаються на тривалий термін і можуть мати істотні масштаби.

До недоліків залучення зовнішнього фінансування відносять:

  • отримання коштів з джерел за межами підприємства, вимагає витрат часу і ресурсів;
  • в результаті залучення зовнішнього фінансування може наступити часткова втрата контролю над підприємством;

Вибір зовнішнього джерела фінансування

Щоб правильно вибрати зовнішнє джерело фінансування потрібно провести відповідний аналіз і визначити:

  • скільки капіталу потрібно підприємству (як довгострокового, так і короткострокового);
  • як зміняться активи та капітал після залучення коштів, визначити їх оптимальне співвідношення і структуру;
  • здатність підприємства до постійної платоспроможності;
  • фінансову стійкість підприємства.

Розмір зовнішнього фінансування

Потреба компанії у зовнішньому фінансуванні визначається як різниця між потребою в збільшенні активів (виникає при зміні виручки), відповідним збільшенням пасивів і збільшенням нерозподіленого прибутку.

Залежно від результатів економічного аналізу діяльності підприємства можна визначити максимальну межу зовнішнього фінансування. Тобто для фінансового менеджменту важливо знайти той критерій, за межами якого підприємство стає нездатним обслужити ще один зовнішній борг.

Одним з базових принципів фінансування компанії є необхідність в збереженні фінансової рівноваги. Ставлення залученого капіталу до власного зобов'язане забезпечувати економічну стійкість підприємства. Саме таке ставлення і впливає, крім іншого, на граничний розмір зовнішнього фінансування.