Вільне зобов'язання

Anonim

Вільне зобов'язання - тип зобов'язання, яке має змінний термін погашення. До групи таких зобов'язань зводяться терміни погашення і параметри прибутку.

Вільне зобов'язання - вид зобов'язання, що має вільний термін покриття.

Вільне зобов'язання: сутність, види, підстави

Зобов'язання - вид правового відносини, де одне сторона (принципал, боржник) має обов'язки щодо іншого учасника (кредитора) за здійснення конкретних дій (виплати грошей, здійснення будь-якої роботи, передачі цінностей і так далі). Сторона, що надає кредит, може вимагати від принципала виконання зобов'язань.

Вільне зобов'язання - один з типів зобов'язання, в якому немає кінцевого терміну покриття.

У вільному зобов'язанні є два учасника - принципал (принципал) і кредитор. У ролі кожного може виступати один або група людей. Даний вид угоди не створює додаткових зобов'язань для 3-их осіб, які беруть участі в угоді.

Вільне зобов'язання буває декількох видів:

1. Стосовно обов'язків і прав:

- одностороннє Коли у кожної зі сторін індивідуальна задача. У одній - право, а в іншої - зобов'язання;

- взаємне - тип взаємин, коли в учасників є і права, і обов'язки.

2. За рівнем визначеності можна виділити зобов'язання:

- альтернативні - виконання можливо за допомогою виконання однієї з дій, згаданих в умовах угоди;

- певні - мають на увазі суворі зобов'язання з боку-принципала;

- факультативні - тип обов'язків, коли принципал повинен виконати якусь дію, а при неможливості - інше діяння, передбачене угодою.

3. Вільні - обов'язки, мають персональний характер.

4. За рівнем самостійності:

- основні;

- додаткові - оформляються у вигляді забезпечення основних зобов'язань, наприклад, неустойки, застави і так далі.

5. За основи появи:

- договірні

- позадоговірні (Виникають в разі нанесення шкоди або необ'ясняемого збагачення).

Підставою вільного зобов'язання може бути:

- одностороння операція. Учасник угоди за допомогою одностороннього виявлення бажання може або розпоряджатися своїм правом або ж брати на себе суб'єктивне зобов'язання. В останньому випадку суб'єктивне право отримує інша сторона;

- угоди (можуть бути різних видів);

- заподіяння шкоди (делікти), а також інші неправомірні дії;

- інші дії осіб (юридичних і цивільних). Даний тип зобов'язань не обговорений законодавчо, але має силу на базі статей цивільного законодавства;

- акти держорганів місцевого і центрального управління;

- події - ситуації, які не залежать від волі учасників. Наприклад, ситуація, коли страховик зобов'язується вчинити виплату застрахувались особі.

Вільні зобов'язання: характеристики, забезпечення

Характеристика вільних зобов'язань:

- наявність 2-х сторін - кредитора і принципала;

- зміст - зобов'язання і права сторін (немайнові та майнові);

- об'єкт - дії, що стосуються виплати грошей, передачі майна і так далі;

- кредитор може реалізувати право лише через виконання стороною-боржником своїх зобов'язань;

- всі етапи існування зобов'язання регулюються на законодавчому рівні;

- в разі невиконання до принципала застосовуються заходи відповідальності, зумовлені цивільним законодавством;

- наявність змінного терміну погашення.

Виконання вільного зобов'язання забезпечується:

1. Неустойкою (пенею, штрафом) - певна сума, яка встановлюється угодою. Вона виплачується кредитором щодо боржника при невиконанні або неякісному виконанні зобов'язань. Подібний платіж кредитору хоча б частково відшкодовує наявні втрати, які мають місце в разі нездатності боржника виконувати зобов'язання.

2. Застава - процес передачі стороною-боржником певних об'єктів (матеріальних цінностей) у вигляді забезпечення виконання зобов'язань. Наприклад, в ломбарді передача певної суми здійснюється при наданні цінності (речі). Застава може використовуватися при отриманні позики в банку, в якості забезпечення повернення тари.

3. Порука - тип забезпечення (угоду), за яким особа-поручитель бере зобов'язання перед кредитором другої сторони (принципала) відповідати за виконання тим поточних зобов'язань (погашення може здійснюватися частково або в повному обсязі). Угода поруки оформляється між двома сторонами (кредитором і поручителем другої сторони). Суть домовленості в тому, що у кредитора з'являється шанс отримати заборгованість не тільки від основної сторони-боржника, а й від імені-поручителя.

4. Гарантія банку - тип забезпечення, який передбачає письмове зобов'язання банківської структури, страховика або іншої сторони провести виплати по заборгованості в разі нездатності основного принципала здійснити виплати.

5. Утримання - один з типів забезпечення. У разі невиконання стороною-принципалом своїх зобов'язань кредитодавець може протримати об'єкт забезпечення у себе до дня здійснення платежу (виконання роботи і так далі).

6. Завдаток - один із засобів забезпечення, грошова сума, передана стороні угоди як підтвердження майбутнього укладення угоди або виконання його умов.