Валютні кредити: спосіб заощадити або ще більше переплатити?

Anonim

Поточний рік відзначився крім економічної кризи ще й кризою в банківському секторі. Фактично, саме банки постарадалі більше всіх від нинішніх процесів. Через санкції, закритих ринків капіталу, падіння інвестиційної та споживчої активності, подорожчання фондування з-за дій Банку Росії і девальвації рубля сектор зазнав найпотужніше тиск з часів кризи 2009 року. При чому якщо тоді Уряд зробив дуже багато для підтримки сектора (одні тільки стимулюючі програми перевищили 6 трлн. Рублів), то зараз банки змушені викручуватися з ситуації самі.

В результаті банкам не залишається нічого іншого, окрім як піднімати ставки по всіх видах кредитів для підтримки позитивної маржі і нормального функціонування бізнесу. Особливо зросли ставки в рублевих кредитах - так, середні ставки по рублевих позиками для фізичних осіб в ТОП-30 банків вже підвищилися до 22.8% річних з колишніх 21.85% на початку року. При цьому, через те, що прострочення по споживчих кредитах в цілому перевищила вже 11%, а в деяких великих банках відсоток прострочених роздрібних позик і зовсім перевалив за 20%, банки змушені переглядати кредитну програму в цілому.

Якщо раніше банківський сектор здебільшого орієнтувався на агресивний кредитних портфелів (перш за все за рахунок незабезпечених роздрібних кредитів), то тепер все більше робиться акцент в сторону цільових і іпотечних кредитів. Причина проста - кредитні організації просто усвідомили, що кредитувати під високий відсоток але з високими ризиками менш вигідно, ніж давати позики під менш високі ставки і (нехай і на більш тривалий термін) але з більш помірними ризиками. У підсумку, за даними Банку Росії, загальний портфель іпотечних кредитів банківського сектора тільки з січня по серпень зріс на 1. 1 трлн. рублів, а загальний обсяг склав 3.2 трлн. рублів.При цьому, через зростання конкуренції в цьому сегменті банки змушені знижувати ставки, для залучення позичальників - середньозважені ставки по іпотечних кредитах знизилися з 12.5% ​​у січні до 12.24% у вересні.

У підсумку виходить, що іпотечні кредити стали найпривабливішими для населення, а з урахуванням девальвації рубля і підвищеного в зв'язку з цим попиту на нерухомість, саме цей напрямок стало головним драйвером зростання кредитного портфеля банківського сектора в цілому. Проте, через те, що ставки по рублевої іпотеку хоч і знизилися трохи, але як і раніше залишаються занадто високими, у позичальників все частіше з'являється спокуса взяти не рублеву, а валютну іпотеку. Іншими словами, взяти банківський займ для покупки нерухомості не в рублях, а доларах. Причина зрозуміла - більш низька ставка. Середній відсоток по валютній іпотеці приблизно в 2-2. 5 рази менше, ніж по рублевої. Таким чином, переплата, наприклад, за 15 років іпотечного кредиту у валюті складе лише 40-45%, в той час як по рублевому позикою перевищить 100%. Проте, не дивлячись таку високу потенційну економію, брати валютні позики в умовах високої волатильності національної валюти як мінімум вкрай ризиковано, якщо тільки основний дохід позичальника не формується в іноземній валюті (бажано у валюті кредиту).Крім того, з урахуванням всіляких комісій і спредів за конвертацію валюти, фактично переплата збільшується ще на 1-1.5 п.п. мінімум. Однак головний ризик навіть не в цьому.

Справа в тому, що при зміні курсів валют неминуче змінюється і вартість валютного кредиту. Так, загальна вартість валютної позики, взятого в січні 2013 року вже зросла майже на 55% (девальвація рубля тільки з липня поточного року перевищила 25%). Тому, брати іпотечний кредит в іноземній валюті краще тільки з одночасним валютним хеджуванням мінімум на 1 рік. В іншому випадку дуже великий ризик того, що можлива девальвація принесе серйозні витрати і призведе до великих збитків, ніж якби це був рублевий кредит з більш високою процентною ставкою.

Дуже малоймовірно, щоб людина без спеціальної підготовки зміг грамотно провести хеджування валютної позиції і при цьому ще в підсумку заробити. У будь-якому випадку, гарантована додаткова прибутковість по такого роду операцій буде дуже низька. Так, при прямому валютному хеджуванні (тобто при купівлі іноземної валюти за повним вартості валютної позики) з урахуванням альтернативної ставки загальна економія по порівняння з рублевої іпотекою не перевищить 1. 5% річних. При покупці ж опціону з відповідним обсягами валюти існують певні ризики - по-перше, ліквідність опціонного сегмента фінансового ринку в Росії зараз дуже низька і в разі потреби швидко продати контракт не вийде, а по-друге опционная премія все одно з'їдає левову частку потенційної прибутковості за цю операцію. У підсумку можна зробити висновок, що навіть з урахуванням надвисоких ставок по рублевих кредитах (в т.ч. і іпотечним), позики все ж краще брати саме в російській валюті, особливо людям, що не володіє спеціальною підготовкою в питаннях фінансового менеджменту.